Ралі Дакар
Ралі Дакар (раніше було відомо як «Ралі Париж — Дакар») — щорічний марафонськийтрансконтинентальний ралі-рейд. Проводиться з 1978 року. Як правило, фінішує в столиці Сенегалу — місті Дакар.
Після скандалу з відміною "Дакар-2008", рішенням фірми-організатора ралі "A.S.O." змагання, починаючи з "Дакару-2009", на невизначений час перенесено на терени країн Південної Америки.
В перегонах беруть участь як професійні гонщики (заводські команди), так і аматори (інколи їх частка сягає 80 %).
Історія
Ідея проведення ралі «Париж — Дакар» належить французькому гонщику та шукачу пригод Тьєрі«Абіджан — Ніцца» і тільки чудом лишився живим, бо його вчасно знайшли туареги. Небезпечна пригода надихнула Тьєрі на організацію у 1978 першого ралі-марафону «Париж — Дакар». З того часу ралі відбувається щорічно в січні місяці. Т. Сабін, як засновник і фундатор ралі Дакар, мав виключне право на проведення цього ралі, це право перейшло до його батька Ж.Сабіна після трагічної загибелі Тьєрі у вертолітній катастрофі 14 січня 1986 року під час Дакару-1986.Сабіну. У 1977 році він заблукав у Лівійській пустелі під час ралі
У 2004 права на організацію ралі Дакар перейшли до фірми французького медіа-магната Філіпа Аморі (фр. Philippe Amaury) — «A.S.O.» , яка донині є організатором цього престижного змагання не тільки між учасниками, а й з силами природи.
Традиційно старт ралі відбувався в Парижі, а фініш — у Дакарі. Але з 1995 року через спротив паризької міської влади старти ралі відбувалися також і в інших містах.
Навігація
З огляду на те, що автошлях в Африці зазвичай є поняттям умовним, кожен учасник забезпечується навігаційним пристроєм GPS, який допомагає йому визначати своє місцеположення. Напередодні кожного етапу учасники отримують легенду — орієнтовну схему руху з найважливішими орієнтирами і контрольними пунктами. Для ускладнення умов на деяких етапах організатори забороняють використання приладів супутникової навігації.Траса
Траса на «Дакарах» прокладається шляхами (не завжди автомобільними) загального дорожні секції плюс швидкісна ділянка) — 700–900 км. Маршрути етапів пролягають через піски, бархани, дюни, ерги, покриття шляхів найрізноманітніше: від піску, каміння, солончаків до порослого верблюжою колючкою твердого кам'янистого ґрунту. О цій порі року (січень) в пустелях нерідко зриваються піскові бурі або падає дощ, що додає труднощів учасникам.користування без спеціальних заходів щодо обмеження руху місцевого транспорту. Етапи відбуваються щоденно. Дистанція кожного етапа (
Траса кожного етапа складається зі швидкісної ділянки, та одної або двох дорожніх секцій.
Дорожня секція — це відрізок траси від місця відпочинку до місця старту або від фінішу до місця відпочинку чи старту наступного етапу.
Швидкісна ділянка — відрізок траси, на якому власне й змагаються учасники. На кожній контрольних пунктів — спеціальних місць на трасі, в яких учасник має обов'язково отримати відмітку суддів. Зазвичай деякі контрольні пункти суміщені з пунктами дозаправки. Крім того на деяких етапах встановлюються секретні контрольні пункти, про розташування яких учасники не мають інформації. Секретні контрольні пункти забезпечують контроль за дотриманням маршруту.
Немає коментарів:
Дописати коментар